Назад у майбутнє. Постановка Леся Курбаса на сучасній сцені

Експерти

fash­ion-журналіст, лектор Оленка Мартинюк

Червнева київська прем’єра опери «Ґаз», натхненної однойменною виставою Леся Курбаса «Газ» 1923 року, – це надважливо для сучасної української культури. І ось чому: це робота персони, відомої у світі мистецтва в глобальному контексті. Вірляна Ткач, американська режисерка українського походження, переосмислила роботу Курбаса та показала своє бачення його творчості у 2019-му спільно з формацією NOVA OPERA. Вийшло блискуче, зі свіжим поглядом та дуже актуально. До речі, саме пані Ткач була куратором виставки про геніального українського драматурга минулого року у Мистецькому Арсеналі.

Під час київської прем’єри в театрі Франка Вірляна Ткач зустрічала гостей у фойє, помітно нервувала, адже саме для київської публіки буде вперше показана виставка, і аж потім – для віденської в рамках культурного року Україна-Австрія та нью-йоркської у 2020-му. По закінченні були овації і, звісно ж, в залі повний аншлаг. Серед гостей – багато представників нового покоління культурних лідерів: і Юлія Федів з Українського Культурного Фонду, і Тетяна Філевська з Українського Інституту, безліч дипломатів.

Фабула антиутопії – вибух на футуристичній фабриці, яка продукувала енергію для всього індустріального світу. Тут і відсилання до Чорнобиля, і критичний погляд на наш урбанізований світ. Хореографія вистави наслідує індустріальну ритміку, а коли починаються ліричні відступи, то рухи стають знайомими нам, пластичними. Танець ставив хореограф з Австрії Симон Майєр. Композитори: Роман Григорів та Ілля Разумейко. Оркестр був на сцені разом з акторами. І всі вони в однакових костюмах. Співають і італійською, і українською. Декорації ефектні. До слова, їх частину у вигляді гігантського равлика з вогнів вже можна було побачити на виставці про Курбаса. Це репліка. У центрі сцени весь час стояло препароване піаніно. Символічний об’єкт для цієї роботи, а ще дуже красивий візуально.

У фойє перед виставою роздавали анкети. Точно такі ж роздавали глядачам у 1923-му. І там ті ж самі питання, які є досі актуальними. До речі, заповнені анкети тієї доби можна було переглянути у фойє. Це сильний акцент і класна ідея такого собі культурного екзит-полу.

Я впевнена, що на цю постановку чекає величезний успіх у світі. Вона буде органічно виглядати у Нью-Йорку, Відні та у багатьох інших культурних столицях. Пишаюсь тим, що саме ця наша спадщина так грамотно інтерпретована для глядача XXI століття!

Фотогалерея

Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Б'юті-мінімум. Як доглядати за шкірою восени Експерти

Б'юті-мінімум. Як доглядати за шкірою восени

Тетяна Святенко
Тетяна Святенко
професор, доктор медичних наук, експерт МОЗ зі спеціальності «Дерматологія»
Новинки тижня: дитяча парфумерія на основі термальної води та Instagram-макіяж Експерти

Новинки тижня: дитяча парфумерія на основі термальної води та Instagram-макіяж

Яна Панюшкіна
Яна Панюшкіна
редакторка The Page Style
На два метри ближче до Бога. Чому нас вчить верхова їзда Експерти

На два метри ближче до Бога. Чому нас вчить верхова їзда

Маргарита Яковлева
Маргарита Яковлева
журналістка, продюсерка фільму «Слово Праведника»